Як перевірити, чи не потрапив родич у полон або на фільтрацію

Як перевірити, чи не потрапив родич у полон або на фільтрацію: покрокова інструкція для родин

Людина виїхала з окупованого міста — і зникла. Або залишилась на тимчасово окупованій території — і зв’язок обірвався. Або вийшла з дому і не повернулась — і ніхто не знає, де вона. Найстрашніше у такій ситуації — невизначеність. Не знати: живий чи ні, на волі чи затриманий, пройшов «фільтрацію» і відпущений, чи досі утримується десь у Росії за ґратами.

З лютого 2022 року сотні тисяч українців опинились у ситуаціях, пов’язаних із полоном або так званою «фільтрацією» з боку Росії. За даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, станом на середину 2026 року у полоні Росії та на окупованих територіях утримується понад вісім тисяч цивільних українців. Загальна кількість, за оцінками, може бути значно більшою — адже реальний стан справ неможливо верифікувати через відсутність доступу міжнародних організацій до місць утримання.

Ця стаття — детальний практичний посібник для родин, які хочуть з’ясувати долю рідної людини: куди звертатись, як перевіряти статус, що можна і чого категорично не можна робити. І коли варто залучити детективне агентство «Детектив-ПІК» (ua.detectivchik.net) — коли офіційні канали не дають відповіді.

Що таке «фільтрація» і чим вона відрізняється від полону

Перш ніж шукати — важливо розуміти, що саме могло статись із людиною. Полон і фільтрація — різні речі, хоча іноді вони переходять одна в одну.

Що таке фільтрація

«Фільтрація» — це перевірка, яку окупаційні сили Росії проводять стосовно цивільних українців: при спробах перетину лінії розмежування, при виїзді з тимчасово окупованих територій або просто при затриманні на блокпостах.

Під час фільтрації росіяни збирають біометричні дані: відбитки пальців, фотографії, перевіряють телефони і листування, оглядають тіло на татуювання, заповнюють анкети з питаннями про участь у бойових діях, зв’язки з українськими силовиками, знайомства з «неблагонадійними» особами.

Після проходження фільтрації людина отримує невеликий документ з печаткою — фактично підтвердження дактилоскопування. Тих, хто «проходить» перевірку — відпускають. Тих, кого вважають «підозрілими» — затримують. Далі такі люди можуть опинитись у фільтраційних таборах, слідчих ізоляторах, виправних колоніях — як на тимчасово окупованих територіях України, так і безпосередньо на території Росії.

Фільтраційні табори розташовані в десятках населених пунктів: Оленівка, Докучаєвськ, Новоазовськ, Мангуш, Волноваха, Старобешеве, Безіменне — і це лише ті, що відомі. Умови в таборах — від наметів і шатрів до тюрем і катівень.

За правовою оцінкою міжнародних юристів, сам процес «фільтрації» є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та статті 8 Європейської конвенції з прав людини. Депортація цивільних — воєнний злочин.

Чим відрізняється полон цивільного від полону військового

Військовополонений — особа, яка захоплена противником під час бойових дій. Вона має права, визначені Женевськими конвенціями: право на гуманне поводження, право на зв’язок із родиною через МКЧХ.

Цивільний заручник — особа, яку Росія утримує незаконно: журналісти, активісти, волонтери, місцеві посадовці, родичі бійців або просто люди, яких окупанти вважають «неблагонадійними». На них Женевські конвенції формально поширюються — але Росія їх систематично ігнорує.

Станом на середину 2026 року українські військовополонені та цивільні заручники утримуються у 186 верифікованих місцях несвободи: СІЗО, виправних колоніях, тимчасових пунктах — у Мордовії, Ростовській області, Сибіру та на окупованих територіях.

Важлива деталь: Росія нерідко утримує військовополонених та цивільних в одному місці — що прямо суперечить Женевським конвенціям.

Хто може потрапити під «фільтрацію» або у полон: групи ризику

Важливо розуміти — під фільтрацію потрапляли і потрапляють різні категорії людей. Ця інформація допоможе правильно оцінити ризик і вибрати відповідні канали пошуку.

Цивільні, що виїжджали з окупованих міст. Особливо — чоловіки від 18 до 60 років. При перетині «блокпостів» або фільтраційних пунктів ризик затримання значно вищий.

Мешканці тимчасово окупованих територій. Людина могла бути затримана прямо вдома — без жодної спроби перетнути лінію фронту.

Родичі військових або правоохоронців. Росіяни цілеспрямовано шукають і затримують рідних тих, хто бореться за Україну.

Журналісти, активісти, волонтери. Навіть формально «нейтральна» діяльність — допомога у збиранні доказів воєнних злочинів, волонтерство — є підставою для затримання.

Колишні військові, поліцейські, посадовці. Навіть якщо людина давно вийшла зі служби — її можуть затримати «для перевірки».

Підлітки. Непоодинокі випадки, коли фільтрацію проходили 16–17-річні юнаки. Деяких затримували.

Як зрозуміти, що людина могла потрапити на фільтрацію або у полон

Перші ознаки, на які варто звернути увагу:

Людина перебувала на тимчасово окупованій території або намагалась її покинути — і раптово обірвався зв’язок.

Остання відома інформація — людина прямувала на «блокпост» або евакуювалась через «зелений коридор» — і далі тиша.

Знайомі або сусіди повідомляють, що бачили людину на «фільтрації» або що її «забрали».

Людина залишилась в окупованому місті, і після якогось моменту перестала виходити на зв’язок.

З’явилась неофіційна інформація від людей, які вийшли з тієї ж окупованої території.

Якщо хоча б одна з цих ознак є — діяти треба вже зараз. Кожна доба зволікання — це доба, коли людина може бути переміщена глибше на територію Росії, що ускладнює пошук.

Покрокова інструкція: що робити, якщо родич міг потрапити у полон або на фільтрацію

Крок 1. Зберіть максимум інформації перед будь-якими зверненнями

Перш ніж телефонувати в будь-яку інстанцію — підготуйте повний пакет даних про людину. Чим більше інформації — тим швидше її зможуть ідентифікувати.

Що потрібно мати:

• повне ПІБ та дата народження;
• паспортні дані (номер, серія, ким і коли виданий);
• останнє місце проживання та останнє відоме місцеперебування;
• обставини і приблизна дата зникнення;
• особливі прикмети — татуювання, шрами, характерні ознаки;
• фотографії (бажано кілька, різних років, але не у військовій формі);
• дані про рід занять, зв’язки з силовими структурами (якщо є);
• контакти людей, які могли бачити зниклого в останні дні.

Крок 2. Зверніться до ТЦК та СП — якщо людина є військовослужбовцем

Якщо зниклий — військовий, перший крок — до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за місцем проживання родини або відправлення до служби. Для цивільних — цей крок пропускаємо і одразу йдемо далі.

Крок 3. Подайте заяву до Національної поліції України

Це обов’язковий крок для всіх — незалежно від того, цивільна людина чи військовий.

Куди звертатись:

• особисто у найближчому відділенні поліції;
• за номером 102;
• електронна пошта: rozshuk_znyklyh@police.gov.ua
• гаряча лінія: (0894) 200-18-67 або 0 800 212 151 (безкоштовно).

У заяві максимально детально опишіть: всі відомі дані про людину, особливі прикмети, обставини і дату зникнення, останнє відоме місцеперебування, які речі і документи могли бути при людині.

Після реєстрації заяви — обов’язково отримайте витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) із зазначенням прізвища та контактів слідчого. Це важливо для подальшої комунікації.

Важливо: краще подавати письмові звернення, а не лише телефонувати на гарячу лінію. Факт письмового звернення набагато простіше довести і відстежити.

Крок 4. Зверніться до Об’єднаного центру СБУ з пошуку та звільнення полонених

Якщо є підстави вважати, що людина захоплена як полонена або цивільний заручник:

Телефони (цілодобово): +38 (067) 650-83-32, +38 (098) 087-36-01, (044) 321-11-21 Viber / WhatsApp / Telegram: +38 (067) 650-83-32 Email: united_center@ssu.gov.ua або united.centre.ssu@gmail.com

Також можна заповнити електронну форму звернення на офіційному сайті СБУ.

Крок 5. Повідомте Національне інформаційне бюро (НІБ)

НІБ — спеціальний орган, що збирає та узагальнює дані про військовополонених і цивільних заручників, передає інформацію до правоохоронних органів і міжнародних організацій для ведення переговорів щодо звільнення.

Гаряча лінія НІБ (цілодобово): 1648 (в Україні) Для дзвінків з-за кордону: +38 (044) 287-81-65 Реєстрація та електронна форма — на офіційному сайті НІБ.

Крок 6. Зареєструйтесь у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими

Зареєструйтесь в Особистому кабінеті на сайті: cabinet.koordshtab.gov.ua

Авторизація через електронний підпис, Bank-ID або Дія.Підпис. Після реєстрації подайте заяву про потрапляння людини в полон і внесіть максимально повну інформацію. Будь-які нові відомості вносьте у розділ «Додаткова інформація» і паралельно передавайте слідчому.

Гаряча лінія Координаційного штабу: 0 800 300 529 (безкоштовно в Україні) З-за кордону: +38 (044) 390-43-90

Зміна статусу — автоматичне сповіщення через застосунок Дія та SMS.

Крок 7. Зверніться до Уповноваженого з питань зниклих безвісти

Гаряча лінія: 0 800 103 333 (безкоштовно) Додатковий кол-центр: 0 800 339 247 (пн–пт, 9:00–18:00) У вихідні через Viber та Telegram: 095 896 0421

Офіційний портал: znykli-bezvisti.mvs.gov.ua

Крок 8. Зверніться до Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ)

МКЧХ — єдина міжнародна організація, яка має мандат на відвідування місць утримання полонених і ведення офіційних переговорів із Росією щодо підтвердження статусу. Підтвердження через МКЧХ автоматично змінює обліковий статус у системі.

Родини мають право подати офіційний запит до Бюро Центрального агентства МКЧХ з розшуку для міжнародного збройного конфлікту в Україні.

Крок 9. Запит до Робочої групи ООН

Родини мають право звернутися до Робочої групи ООН з насильницьких або недобровільних зникнень із запитом щодо встановлення долі зниклого.

Крок 10. Омбудсмен і міжнародний тиск

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може за запитом родичів звернутись до Уповноваженої з прав людини в РФ із запитом щодо з’ясування долі зниклої людини. Це формальний канал — але він фіксує факт у міжнародному просторі.

Крок 11. Здайте зразки ДНК

Найближчий родич зобов’язаний здати біологічні зразки для формування ДНК-профілю. Це критично важливо для ідентифікації тих, кого не вдалось впізнати іншим способом. Здати зразки можна через поліцію або медичні установи.

Що категорично не можна робити

Деякі дії здаються логічними, але насправді можуть нашкодити людині або унеможливити її повернення.

Не публікуйте фото у соціальних мережах. Особливо — в одязі, схожому на військовий, або з будь-якими деталями, що вказують на зв’язок із ЗСУ. Ці дані збирає ворог і може використати проти утримуваної людини.

Не розголошуйте особисті дані. Ім’я, прізвище, місце затримання, обставини — у відкритий доступ не виносити.

Не погоджуйтесь на «викуп» або «допомогу за гроші». Будь-хто, хто пропонує за плату «звільнити», «передати посилку» або «дістати інформацію» — з дуже великою ймовірністю шахрай. Офіційні перемовини щодо звільнення полонених здійснює виключно держава.

Не їдьте на окуповані території або в Росію. Навіть якщо є «точна інформація», де утримується людина. Це пастка — і ви самі можете опинитись у полоні.

Не надсилайте фото і відео незнайомцям, які пропонують «впізнати» людину на фото. Це може бути збір інформації для ворога.

Не покладайтесь тільки на один канал. Паралельно використовуйте кілька — поліція, НІБ, Координаційний штаб, СБУ. Інформація в різних реєстрах може не збігатись.

Де ще можна шукати інформацію самостійно

Паралельно з офіційними зверненнями є речі, які можна і потрібно робити самостійно — обережно і без публічного розголошення даних.

Волонтерські організації та правозахисні структури. «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля», «Цивільні вільні», «Міжнародна амністія» (Amnesty International), Truth Hounds, Українська Гельсінська спілка з прав людини — всі вони мають контакти і канали, недоступні офіційним структурам.

Свідчення звільнених із полону. Люди, яких вже звільнили в рамках обмінів або які самостійно вийшли з окупованих територій — потенційно бачили вашого рідного або знають про нього. Зв’яжіться з ними, покажіть фото, опишіть особливі прикмети.

Моніторинг відкритих і ворожих ресурсів. Росія свідомо публікує фото і відео полонених на своїх каналах. Це робиться для психологічного тиску — але в умовах повної відсутності інформації такі матеріали стають єдиним доказом того, що людина жива. Моніторте обережно і не поширюйте.

Telegram-спільноти родичів полонених. Існують закриті та відкриті групи, де родини обмінюються інформацією, контактами, свідченнями. Вступайте і будьте на зв’язку.

Проект «Пошук.Полон». Спеціальний проект для пошуку та правової підтримки цивільних і військових полонених. Можна заповнити онлайн-форму і отримати юридичну підтримку.

Коли потрібна допомога детективного агентства

Офіційні канали важливі і необхідні. Але є ситуації, де вони не дають відповіді або рухаються надто повільно. Ось коли варто звернутися до «Детектив-ПІК»:

Відповідей немає тижнями або місяцями. Заяви подані в усі інстанції, але статус не встановлений, жодного конкретного результату немає. Детективи ведуть паралельний пошук через власні методи.

Потрібна перевірка конкретної інформації. Хтось повідомив, що бачив вашого рідного — у конкретному місці, за певних обставин. Детективи перевіряють, чи правда це, і збирають додаткові підтвердження.

Підозра на шахрайство. До вас звернувся «посередник», який обіцяє допомогу — за гроші. Детективи за короткий час перевіряють, чи є ця людина реальним посередником або шахраєм.

Людина перетнула кордон і опинилась у третій країні. Якщо є інформація, що родич виїхав через окуповану територію до Росії, Білорусі або далі — детективи через партнерські мережі можуть вести пошук за кордоном.

Потрібна документальна база для отримання статусу або виплат. Агентство допомагає зібрати і систематизувати докази, необхідні для юридичного оформлення статусу полоненого або цивільного заручника.

Людина повернулась, але потребує правової допомоги. Агентство співпрацює з юристами і може допомогти в оформленні відповідного статусу та отриманні виплат.

Права родин людей, що перебувають у полоні або на фільтрації

Знання своїх прав — важлива частина ефективного пошуку.

Виплати грошового забезпечення. Якщо у полон потрапив військовослужбовець — за ним зберігається грошове забезпечення. Родина (дружина або чоловік, діти, у тому числі з інвалідністю) має право на отримання 50% виплат. Решта 50% зберігається для бійця до його повернення. Якщо немає близьких родичів першої черги — більш віддалені родичі мають право на 20%.

Виплата для звільнених цивільних. Постанова уряду №1775 передбачає першочергову підтримку цивільних, які пережили незаконне позбавлення свободи, зокрема виплату 50 000 гривень. Станом на 2026 рік механізм виплати перебуває у процесі відпрацювання — але право вже закріплене.

Соціальні гарантії. Родини зниклих безвісти і полонених мають право на пільги та виплати ще до встановлення остаточної долі людини.

Правова допомога. Безоплатна правова допомога для родин військових і цивільних полонених доступна через центри безоплатної правової допомоги по всій Україні.

Право на інформацію. Родина має право вимагати від компетентних органів надання інформації про статус пошуку — і отримувати письмові відповіді.

Реальні кейси: коли пошук давав результат

Кейс 1: Цивільний, якого «не існувало» в жодній базі

До агентства звернулась жінка з Херсонщини. Її брат — цивільний, залишився в окупованому місті і зник у квітні 2022 року. Чотири роки жодних відповідей із жодної офіційної інстанції: ні в базі зниклих безвісти, ні в реєстрі НІБ, ні в Координаційному штабі.

Детективи через мережу волонтерів і контакти з людьми, що вийшли з окупованих територій, встановили: чоловік пройшов фільтрацію, після якої його затримали і перевезли до слідчого ізолятора в Ростовській області. Інформацію підтверджено через двох людей, що перебували разом із ним. Дані передані до НІБ і Координаційного штабу — статус змінено на «підтверджений полонений». Чоловік потрапив до списків на обмін.

Кейс 2: Захист від шахрая, який «знав усе»

Мати двох дітей з Маріуполя шукала чоловіка з 2022 року. У 2025-му до неї звернувся чоловік, який представився «колишнім охоронцем» табору і стверджував, що знає, де утримується її чоловік — і може «передати посилку» за 800 доларів.

Детективи «Детектив-ПІК» за три дні встановили: цей «охоронець» — мешканець Харкова, вже двічі притягувався до відповідальності за шахрайство, і жодного відношення до місць утримання полонених не мав. Жінка не передала грошей. Матеріали про шахрая передані до СБУ.

Кейс 3: Людина у третій країні — знайдена через місяць

Родина зі Львова втратила зв’язок із братом, який намагався виїхати з окупованого Херсона в 2023 році. За останніми відомостями — він мав пройти через Крим і Росію до третьої країни. Куди саме — невідомо.

Детективи через партнерів у кількох країнах відстежили маршрут: чоловік справді проїхав через Росію і осів у Грузії. Змінив SIM-карту і не міг зв’язатись із родиною — номер не працював. Контакт встановлено через місяць після звернення до агентства.

Кейс 4: Оформлення статусу і виплати для родини

Дружина полоненого із Запоріжжя не могла отримати жодних виплат — офіційний статус чоловіка залишався «зниклий безвісти», хоч два звільнених із полону підтверджували, що бачили його у конкретному місці утримання.

Детективи допомогли зібрати і правильно оформити свідчення двох очевидців, підготували документальну базу, яку разом із юристом передали до Координаційного штабу і суду. Статус змінено на «полонений». Дружина і двоє дітей отримали право на 50% грошового забезпечення.

Інтерв’ю: детектив «Детектив-ПІК» про пошук людей у полоні та на фільтрації

— Чи відрізняється пошук цивільного від пошуку військового?

Суттєво. Військовий має офіційний статус, він в системі — хоч і не завжди з повною інформацією. Цивільний заручник набагато частіше «ніде не рахується». Немає ні в базі МО, ні в поліції, ні в НІБ. Родина роками не може отримати жодного офіційного підтвердження — і при цьому точно знає, що людина потрапила на фільтрацію. Це найважчі справи — і саме тут детективна робота дає те, чого не дає жодна офіційна система.

— Як ви отримуєте інформацію, якої немає в реєстрах?

Через людей. Через тих, хто вийшов. Через волонтерів, які працювали в таборах або мають контакти там. Через аналіз відкритих джерел — у тому числі ворожих. Це копітка, повільна робота — але вона дає результат там, де реєстри мовчать.

— Що ви радите родинам у першу чергу?

Подавати письмові заяви — в усі інстанції одночасно. Не чекати, поки одна відповість, і тоді йти до наступної. Чим більше паралельних каналів — тим швидше. І обов’язково здати ДНК — навіть якщо здається, що це «не для вашого випадку».

— Як розпізнати шахрая, що пропонує «допомогу»?

Дуже просто: будь-яка людина, яка просить гроші за інформацію про полоненого, передачу посилки або «домовленість щодо звільнення» — шахрай. Без винятків. Офіційні обміни здійснює держава. Жоден «посередник» не має до цього жодного стосунку.

Що кажуть родини, які зверталися до «Детектив-ПІК»

«Три роки шукала брата по всіх офіційних базах. Нічого. Детективи за два місяці встановили, що він у колонії в Ростовській області. Тепер він в списках на обмін. Я знаю, що він живий.» — Олена, сестра цивільного заручника, Херсонщина

«До нас прийшов чоловік, який обіцяв інформацію за гроші. Детективи перевірили його за три дні — шахрай. Врятували нас від втрати грошей і від розголошення інформації про чоловіка.» — Наталія, дружина полоненого, Маріуполь

«Чоловік числився «зниклим безвісти», хоч ми точно знали, що він у полоні. Агентство допомогло зібрати свідчення і змінити статус. Тепер отримуємо виплати і чекаємо обміну.» — Ірина, дружина військовополоненого, Запоріжжя

Зведена таблиця: всі контакти для пошуку полоненого або зниклого на фільтрації

Зверніться до «Детектив-ПІК»

Якщо офіційні канали не дають відповіді, або потрібна додаткова перевірка інформації — ми поряд. Агентство «Детектив-ПІК» має досвід роботи у найскладніших справах, пов’язаних із полоном і фільтрацією — і завжди діє з максимальною обережністю та повагою до безпеки людини.

Детективне агентство «Детектив-ПІК» 🌐 ua.detectivchik.net 📞 +38 (066) 802 21 12 📞 +38 (094) 948 12 08 📞 +38 (067) 717 26 37 ✉️ info@detectivchik.net

Перша консультація — безкоштовно. Конфіденційність гарантована. Працюємо по всій Україні.

Часті запитання (FAQ)

— Чим відрізняється статус «зниклий безвісти» від «полоненого»? «Зниклий безвісти» — немає підтвердженої інформації про долю людини. «Полонений» — є підтвердження, що людина захоплена противником і утримується. Зміна статусу відбувається лише після отримання достовірних доказів.

— Чи може фільтрація завершитись звільненням? Так. Більшість людей, що пройшли «фільтрацію», були відпущені — особливо жінки, діти, люди без «підозрілих» даних у телефоні чи татуювань. Але частина залишається затриманою.

— Чи можна отримати виплати, якщо статус ще не підтверджений? Для військових — частково так, після офіційного сповіщення від ТЦК та СП. Для цивільних — механізм складніший, але право на підтримку існує. Детективи допоможуть зібрати доказову базу для прискорення оформлення статусу.

— Чи допомагає Червоний Хрест у пошуку цивільних? МКЧХ офіційно займається і цивільними заручниками. Але доступ до місць утримання цивільних Росія обмежує більше, ніж до місць утримання військових. Звертатись до МКЧХ — варто, але паралельно задіювати всі інші канали.

— Скільки часу займає встановлення статусу? По-різному. Від кількох тижнів до кількох років — залежно від того, наскільки людина «видима» у системі, і чи є конкретні свідчення. Детективна робота допомагає суттєво прискорити цей процес.

— Як зрозуміти, що «посередник» — шахрай? Якщо хтось просить гроші за будь-яку «допомогу» з полоненим — це шахрай. Офіційні обміни здійснює виключно держава. Не платіть, зберігайте листування і повідомляйте СБУ.

Матеріал підготовлено командою детективного агентства «Детектив-ПІК» з використанням офіційних джерел: Міністерства оборони України, Координаційного штабу, НІБ, СБУ, а також актуальних даних правозахисних організацій станом на 2026 рік. Кейси засновані на реальному досвіді агентства, імена змінені з міркувань конфіденційності та безпеки.